Електровози ВЛ8 відомі як справжні довгожителі сталевих магістралей. Представники цієї серії працюють в Україні на Придніпровській та Донецькій залізниці.

Отже, ВЛ8 (Н8) є односекційний, двокузовний електровоз постійного роду струму, напругою живлення 3 кВ.
Зчіпна вага 184 т. На електровозі застосовані литі візки коробчастого типу, що було нововведенням для вітчизняного електровозобудування того часу. Візки Н8 між собою постійно з’єднані на шарнірах, і кузова електрично зв’язані між собою з різним розміщенням обладнання в кожному з них.

Перший ВЛ8 був побудований в березні 1953 року на Новочеркаському електровозобудівному заводі (НЭВЗ), та отримав назву Н8 – Новочеркаський восьмивісний. Він був, так би мовити, експериментальним, і кардинально відрізнявся від наступних електровозів цієї ж серії. В січні 1963 року літери Н на всіх електровозах цієї серії змінять на ВЛ.

1n8-01

%d0%bd8-001%2c-%d0%bd%d1%8d%d0%b2%d0%b7 %d0%bd8-001%2c-%d0%b4%d0%b5%d0%bf%d0%be-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b0%2c-%d0%b8%d0%b7-%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d0%b2%d0%b0-%d0%b5%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%b2-%d0%bf %d0%bd8-001%2c-%d0%bd%d1%8d%d0%b2%d0%b7

Після декількох років випробувань в лютому 1955 року на Новочеркаському заводі починається серійне виробництво з Н8-002. До листопада 1955 року було збудовано Н8-008.

%d0%b2%d0%bb8-002-%d1%81%d1%82-%d0%b1%d0%b5%d0%ba%d0%b0%d1%81%d0%be%d0%b2%d0%be-1-28-06-1983-%d0%b3 %d0%b2%d0%bb8-005-%d1%81%d1%82-%d0%be%d0%b6%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%b5-03-10-1982-%d0%b3

З березня по листопад 1956 року були збудовані Н8-009 – Н8-019.

%d0%b2%d0%bb8-009-%d1%81%d1%82-%d0%be%d0%b6%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%b5-09-05-1984-%d0%b3 %d0%bd8-010-%d0%bd%d0%b0-%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%b0%d1%82%d0%bd%d0%be%d0%bc-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d1%8c%d1%86%d0%b5-%d0%bd%d1%8d%d0%b2%d0%b7%d0%b0%2c-%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%be%d1%87%d0%b5%d1%80%d0%ba%d0%b0 %d0%bd8-011-%7b-n8-011-electric-locomotive-%7d%2c-%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d1%86%d0%b8%d1%8f-%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b8%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%b2%d1%81%d0%ba%d0%b0%d1%8f%2c-%d0%b8%d1%80%d0%ba%d1%83 %d0%bd8-012-%d0%b8-%d0%b2%d0%bb22%d0%bc-526-%d0%b2-%d1%86%d0%b5%d1%85%d0%b5-%d1%87%d0%b5%d0%bb%d1%8f%d0%b1%d0%b8%d0%bd%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%b3%d0%be-%d1%8d%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%82%d1%80%d0%be%d0%b2

Як ми бачимо зі знімків, номери з 002 по 019 (1955-1956 рр.) мали на кожному з кузовів по три подвійних вікна з лівої сторони, а з правої сторони по три подвійних жалюзі, в тому самому порядку і розмірах, семитрично вікнам. На знімках 80-х років у ВЛ8-002, ВЛ8-005, ВЛ8-009 вікна і жалюзі мають звичне для серійних ВЛ8 розташування, тобто їх після капремонтів переробили для зручності в обслуговуванні і ремонті.
З 002 по 009 номери на даху розміщено по три кришки пісочних бункерів з кожної сторони, тобто середні бункери мають одну спільну кришку. З номеру 010 середні пісочні бункери мають кожен свою кришку, і на кожній стороні кузова вже розміщено по чотири кришки.

В 1957 році випускаються Н8-020 – Н8-055. Кабіна вже виконується спрощена гладка. Лобові вікна також для спрощення розміщуються в одній площині з нахилом лобової частини. Додаються звичні для серійних номерів широкі гофри на бокових стінках кузовів. Вікна машинного відділення виконуються одинарні, меншого розміру, в порівнянні з ранніми номерами. З лівої частини кузова в машинному відділенні, відразу за вхідними дверима, з’являються вертикальні вентиляційні жалюзі для кращого охолодження компресора і чотири вікна вздовж усього прохідного коридору через машинне відділення, перше з яких зсувне. З правої частини кузова, біля вхідних дверей з’являється додаткове вікно і жалюзі форкамери по всій висоті бокової стінки. Також змінюється внутрішнє розташування апаратів, з правої частини кузова розташовується прохід до форкамери, вздовж якої розміщується два вікна.

%d0%bd8-020-%d0%b2-%d1%81%d0%bf%d0%bb%d0%be%d1%82%d0%ba%d0%b5-%d1%81-%d0%b4%d1%80%d1%83%d0%b3%d0%b8%d0%bc-%d0%bd8%2c-%d1%81%d1%82-%d0%b1%d0%be%d0%bb%d1%8c%d1%88%d0%be%d0%b9-%d0%bb%d1%83%d0%b3%2c  %d0%bd8-023-%28%d1%82%d0%b5%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%8c-%d1%81%d0%b5%d1%80%d0%b8%d1%8f-%d0%b2%d0%bb8%29%2c-%d1%8d%d0%ba%d1%81%d0%bf%d0%be%d0%bd%d0%b0%d1%82-%d0%b2%d1%81%d0%b5%d1%81%d0%be%d1%8e%d0%b7%d0%bd%d0%bd8-023-%7b-n8-023-electric-locomotive-%7d%2c-%d0%b2%d1%81%d0%b5%d1%81%d0%be%d1%8e%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d1%8f-%d1%81%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d1%81%d0%ba%d0%be%d1%85%d0%be%d0%b7%d1%8f%d0%b9%d1%81%d1%82

ВЛ8-027 (перебитий в ВЛ8-589) і ВЛ8-031, судячи з розміщення на кузові вікон і жалюзів скоріше за все, при народженні ще були такі самі як Н8-023.

%d0%b2%d0%bb8-589-%28%d0%b1%d1%8b%d0%b2%d1%88%d0%b8%d0%b9-%d0%b2%d0%bb8-027%29-%d0%b2-%d0%b4%d0%b5%d0%bf%d0%be-%d1%81%d0%b8%d0%bc%d1%84%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%bf%d0%be%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d0%bb8-031%2c-%d1%81%d1%82-%d0%bf%d1%8f%d1%82%d0%b8%d1%85%d0%b0%d1%82%d0%ba%d0%b8-%d0%bf%d0%b0%d1%81%d1%81-%2c-%d0%b4%d0%bd%d0%b5%d0%bf%d1%80%d0%be%d0%bf%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%81

Важко сказати точно з якого номера, але по фото вже видно, що з Н8-042 з’явилися поручні на передній частині кузова. Склоочисники змінили своє розміщення і почали розміщуватися над лобовими вікнами. Розташування бокових вікон машинного відділення і вентиляційних жалюзів як на всіх інших серійних ВЛ8, що будувались після нього і більше не змінювались. З лівої сторони вздовж всього проходу машинного відділення по чотири бокових вікна, друге з яких зсувне. З правої частини машинного відділення розміщені жалюзі охолодження компресора і допоміжних машин, далі форкамера і два глухих вікна проходу до форкамери.

%d0%bd8-042-%d0%bd%d0%b0-%d0%be%d0%b1%d0%ba%d0%b0%d1%82%d0%bd%d0%be%d0%bc-%d0%ba%d0%be%d0%bb%d1%8c%d1%86%d0%b5-%d0%bd%d1%8d%d0%b2%d0%b7%d0%b0%2c-%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%be%d1%87%d0%b5%d1%80%d0%ba%d0%b0  %d0%bd8-091%2c-%d1%82%d1%87-%d1%82%d0%b0%d0%b9%d0%b3%d0%b0%2c-%d0%ba%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%81%d0%ba%d0%b0%d1%8f-%d0%be%d0%b1%d0%bb %d0%bd8-131-%d0%b2-%d1%86%d0%b5%d1%85%d0%b5-%d1%82%d0%be-2%2c-%d1%82%d1%87-%d1%82%d0%b0%d0%b9%d0%b3%d0%b0%2c-%d0%ba%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d1%80%d0%be%d0%b2%d1%81%d0%ba%d0%b0%d1%8f-%d0%be%d0%b1%d0%bb%d0%b2%d0%bb8-091-%d0%bc%d0%be%d1%81%d0%ba%d0%b2%d0%b0-%d1%81%d1%82-%d0%b1%d0%b8%d1%80%d1%8e%d0%bb%d1%91%d0%b2%d0%be-%d1%82%d0%be%d0%b2

1959 рік, випуск номерів 145 – 200 та 1201 – 1246.

%d0%bd8-180-%d0%b2-%d0%bb%d0%be%d0%ba%d0%be%d0%bc%d0%be%d1%82%d0%b8%d0%b2%d0%bd%d0%be%d0%bc-%d0%b4%d0%b5%d0%bf%d0%be-%d0%ba%d1%83%d1%80%d0%b3%d0%b0%d0%bd%2c-%d0%ba%d1%83%d1%80%d0%b3%d0%b0%d0%bd%d1%81

1960 рік, випуск номерів 1247 – 1303 та 1305 – 1307.

%d0%bd8-1262

1961 рік, номери 1304, 1308 – 1366.
1962 рік, номери 1367 – 1407.

%d0%bd8-1380

1963 рік, випуск номерів 1408 – 1431.

%d0%b2%d0%bb8-1431-%d0%b0%d1%80%d1%85%d0%b8%d0%b2-%d0%bd%d1%8d%d0%b2%d0%b7

Починаючи з 1957 року, Луганський тепловозобудівний завод починає випуск візків і кузовів для електровозів Н8.

Для збільшення випуску електровозів згідно програми випуску, було прийнято рішення підключити ТЕВЗ. В грудні 1957 в Грузії, на Тбіліському електровозобудівному заводі (ТЭВЗ) випускають свій перший Н8-201.
В наступному, 1958 році на ТЕВЗі вже серійно будуються номери 202 – 215.
1959 рік, будуються 216 – 266.
1960 рік, 267 – 353.
1961 рік, 354 – 472.
1962 рік, 473 – 631.
1963 рік, 632 – 815.
1964 рік, 816 – 993.
1965 рік, 994 – 1177.
1966 рік, 1178 – 1200, 1432 – 1580.
1967 рік, 1581 – 1723.
В вересні 1967 року, ТЕВЗ закінчує виготовлення серії останнім електровозом ВЛ8-1723.

Дякуємо за увагу.

Фотознімки були взяті на сайтах: Тrainpix.org, Рarovoz.com, Valerijshitov.narod.ru та особистого архіву Юрія Шевчука.

Текст: Юрій Шевчук

Редакція: Дмитро Туровець