Критий двовісний вагон зразка 1892 року, переобладнаний в 1930-і роки на вантажопідйомність 18 тон. Це колишній НТВ (нормальний товарний вагон), вантажопідйомністю 16,5 тон. Побудований в місті Варшава на заводі Лільпоп Рау і Левенштейн, в часи Російської Імперії. Рік побудови невідомий, так як заводські таблички не збереглися.

На початку 2000-х років був виявлений на околиці м.Володимир-Волинський, Волинської області в приватному секторі, де стояв обабіч городу як сарай. Після створення АЗІЗУ з’явилася можливість забрати вагон в колекцію техніки. Вагон спирався рамою по всьому периметру на цегляний фундамент. При детальному вивченні у вересні 2010 року виявилось, що нижче фундамента в землі він повністю комплектний, з колісними парами і гальмівним обладнанням. На місці виявився і наскрізний запряг зі стяглями. На кузові чітко читалися трафарети з номером вагона – Ок 477 077. Господарі на той момент вже почали розбирати дерев’яний кузов і збиралися здати вагон на металобрухт. З ними вдалось швидко домовитись і викупити вагон. У жовтні 2010 року відбулося вивезення вагона.

Після трудомісткої підготовчої операції, яка включала в себе витягання вагона з землі і спилювання кількох дерев на шляху під’їзду автокрана, експонат вдалося перемістити ближче до дороги, переставивши при цьому кілька разів для завантаження на трейлер.

Спочатку вагон перевезли в приватний сектор біля ст. Тетерів Південно-Західної залізниці, а в квітні 2011 року він вже в розібраному вигляді був доставлений в м.Вишневий, до запасника АЗІЗУ. Після ретельного дослідження тех. паспорта, який дивом зберігся у штатному ящику на кузові вагона, а також клейм на торцях вісей колісних пар, стало відомо, що останній щорічний ремонт вагон проходив 5-го січня 1951 року в ВЧД-1 Ганібас ст. Рига Латвійської залізниці.
Вже літній син господаря вагона розповів, що батько притягнув вагон в 1950-і роки з під’їзних колій зимою – по дорозі трактором і поставив його на городі. Вагон утеплили і мешкали в ньому, доки не побудували будинок поруч, після чого вагон використовували як сарай.
На момент придбання на вагоні вже були відсутні обидві бічні двері, один завантажувальний люк і колонка ручного гальма, один відпружник повністю і одна тарілка на іншому, а також деякі дрібні деталі. Дерев’яний кузов, звичайно, прийшов в непридатність і його потрібно виготовити заново за зразком і за альбомом креслень, який є в колекції АЗІЗУ.

Рама вагона в деяких місцях значно пошкоджена корозією, але цілком ремонтопридатна. Бандажі колісних пар потрібно обточити, хоча вони зовсім не зношені після формування, але при цьому, оскільки півстоліття знаходились в землі, то мають значні раковини від корозії. Шийки колісних пар також мають раковини, хоч і значно менші й також потребують обточки.

До речі, одна з колісних пар має кований центр з подвійними спицями. Це так звані зірчасті колеса, що прийшли до нас з 19-го сторіччя. Таких колісних пар збереглося в Україні лише кілька штук.
Автор: Сергій Палієнко.
Переклав: Валентин Шихман