Асоціація Збереження Історії Залізниць України

Електровози ВЛ8 відомі як справжні довгожителі сталевих магістралей. Представники цієї серії працюють в Україні на Придніпровській та Донецькій залізниці.

Отже, ВЛ8 (Н8) є односекційний, двокузовний електровоз постійного роду струму, напругою живлення 3 кВ.
Зчіпна вага 184 т. На електровозі застосовані литі візки коробчастого типу, що було нововведенням для вітчизняного електровозобудування того часу. Візки Н8 між собою постійно з’єднані на шарнірах, і кузова електрично зв’язані між собою з різним розміщенням обладнання в кожному з них.

Перший ВЛ8 був побудований в березні 1953 року на Новочеркаському електровозобудівному заводі (НЭВЗ), та отримав назву Н8 – Новочеркаський восьмивісний. Він був, так би мовити, експериментальним, і кардинально відрізнявся від наступних електровозів цієї ж серії. В січні 1963 року літери Н на всіх електровозах цієї серії змінять на ВЛ.

Після декількох років випробувань в лютому 1955 року на Новочеркаському заводі починається серійне виробництво з Н8-002. До листопада 1955 року було збудовано Н8-008.

З березня по листопад 1956 року були збудовані Н8-009 – Н8-019.

Як ми бачимо зі знімків, номери з 002 по 019 (1955-1956 рр.) мали на кожному з кузовів по три подвійних вікна з лівої сторони, а з правої сторони по три подвійних жалюзі, в тому самому порядку і розмірах, семитрично вікнам. На знімках 80-х років у ВЛ8-002, ВЛ8-005, ВЛ8-009 вікна і жалюзі мають звичне для серійних ВЛ8 розташування, тобто їх після капремонтів переробили для зручності в обслуговуванні і ремонті.
З 002 по 009 номери на даху розміщено по три кришки пісочних бункерів з кожної сторони, тобто середні бункери мають одну спільну кришку. З номеру 010 середні пісочні бункери мають кожен свою кришку, і на кожній стороні кузова вже розміщено по чотири кришки.

В 1957 році випускаються Н8-020 – Н8-055. Кабіна вже виконується спрощена гладка. Лобові вікна також для спрощення розміщуються в одній площині з нахилом лобової частини. Додаються звичні для серійних номерів широкі гофри на бокових стінках кузовів. Вікна машинного відділення виконуються одинарні, меншого розміру, в порівнянні з ранніми номерами. З лівої частини кузова в машинному відділенні, відразу за вхідними дверима, з’являються вертикальні вентиляційні жалюзі для кращого охолодження компресора і чотири вікна вздовж усього прохідного коридору через машинне відділення, перше з яких зсувне. З правої частини кузова, біля вхідних дверей з’являється додаткове вікно і жалюзі форкамери по всій висоті бокової стінки. Також змінюється внутрішнє розташування апаратів, з правої частини кузова розташовується прохід до форкамери, вздовж якої розміщується два вікна.

 

ВЛ8-027 (перебитий в ВЛ8-589) і ВЛ8-031, судячи з розміщення на кузові вікон і жалюзів скоріше за все, при народженні ще були такі самі як Н8-023.

Важко сказати точно з якого номера, але по фото вже видно, що з Н8-042 з’явилися поручні на передній частині кузова. Склоочисники змінили своє розміщення і почали розміщуватися над лобовими вікнами. Розташування бокових вікон машинного відділення і вентиляційних жалюзів як на всіх інших серійних ВЛ8, що будувались після нього і більше не змінювались. З лівої сторони вздовж всього проходу машинного відділення по чотири бокових вікна, друге з яких зсувне. З правої частини машинного відділення розміщені жалюзі охолодження компресора і допоміжних машин, далі форкамера і два глухих вікна проходу до форкамери.

 

1959 рік, випуск номерів 145 – 200 та 1201 – 1246.

1960 рік, випуск номерів 1247 – 1303 та 1305 – 1307.

1961 рік, номери 1304, 1308 – 1366.
1962 рік, номери 1367 – 1407.

1963 рік, випуск номерів 1408 – 1431.

Починаючи з 1957 року, Луганський тепловозобудівний завод починає випуск візків і кузовів для електровозів Н8.

Для збільшення випуску електровозів згідно програми випуску, було прийнято рішення підключити ТЕВЗ. В грудні 1957 в Грузії, на Тбіліському електровозобудівному заводі (ТЭВЗ) випускають свій перший Н8-201.
В наступному, 1958 році на ТЕВЗі вже серійно будуються номери 202 – 215.
1959 рік, будуються 216 – 266.
1960 рік, 267 – 353.
1961 рік, 354 – 472.
1962 рік, 473 – 631.
1963 рік, 632 – 815.
1964 рік, 816 – 993.
1965 рік, 994 – 1177.
1966 рік, 1178 – 1200, 1432 – 1580.
1967 рік, 1581 – 1723.
В вересні 1967 року, ТЕВЗ закінчує виготовлення серії останнім електровозом ВЛ8-1723.

Дякуємо за увагу.

Фотознімки були взяті на сайтах: Тrainpix.org, Рarovoz.com, Valerijshitov.narod.ru та особистого архіву Юрія Шевчука.

Текст: Юрій Шевчук

Редакція: Дмитро Туровець